Завдяки російським атакам, портова інфраструктура України зазнала прямих втрат, які вже перевищують $1,5 млрд, і ця сума продовжує зростати з кожним новим ударом. У першій половині 2023 року ми зафіксували кількість атак, яка вже перевищує всі показники минулого року. Представники аграрного сектору та портових операторів вимагають від уряду та міжнародних партнерів запровадити розширену підтримку для відновлення портових потужностей.

Денис Марчук, заступник голови Всеукраїнської аграрної ради (ВАР), озвучив ці тривожні відомості під час брифінгу в Media Center Ukraine.

На даний момент порти є критично важливою ланкою між українським агровиробництвом та міжнародним попитом на продовольство. Майже 90% українського агроекспорту проходить через порти Одеського регіону, що робить їх стабільність ключовою для виконання міжнародних контрактів, зазначив Марчук.

Статистика атак на портову інфраструктуру у 2026 році

Російська Федерація розуміє важливість портів і продовжує активні атаки на портову інфраструктуру. "На сьогоднішній день прямі збитки від атак вже перевищують $1,5 млрд і продовжують зростати", - поділився думкою Марчук.

У 2025 році було зафіксовано близько 150 атак на ці об'єкти. Проте у першому півріччі 2026 року вже відбулося понад 180 таких нападів, і ситуація вказує на подальше зростання, повідомив експерт.

У зв'язку з цим Всеукраїнська аграрна рада підтримала звернення портових операторів до уряду з пропозицією створення нових механізмів фінансової допомоги. Йдеться, зокрема, про розширення програм страхування та можливість субсидій для покриття втрат від військових дій.

Такі ж звернення направляються до міжнародних донорів.

Пошкодження портової інфраструктури має серйозні наслідки не лише для економіки України, але й для глобальної продовольчої безпеки, оскільки іноземні імпортери можуть не отримати українське зерно вчасно, додав Марчук.

Руйнування портів також створює додаткові ризики для аграрного сектору. Підвищення небезпеки судноплавства призводить до збільшення фрахтових ставок та страхових платежів, що тисне на закладені внутрішні ціни та зменшує доходи українських виробників, пояснив експерт.

Перед новим сезоном збору врожаю така ситуація може ускладнити підготовку аграріїв до осінньої посівної кампанії озимих культур. "Саме тому ми звертаємося до уряду та міжнародних фондів з проханням про підтримку відновлення портової інфраструктури, оскільки приватний сектор вже не може впоратися самостійно", - резюмував Марчук.

Перспективи агроекспорту України

Обговорюючи питання експорту у новому сезоні, Марчук зазначив, що суттєві зміни в географії поставок не очікуються.

Частка експорту до ЄС дещо зменшилася через завершення дії торговельних преференцій для української агропродукції. "Європейський Союз дещо знизив свою активність, оскільки завершилися безмитні умови, це призвело до зменшення нашого обсягу товарообігу приблизно на $2 млрд", - розповів заступник голови ВАР.

Проте ринки Азії, Африки та Близького Сходу залишаються перспективними для України.

За прогнозами ВАР, у 2023 році експорт зерна може скласти від 40 до 50 млн тонн, хоча остаточні цифри залежатимуть від врожайності. В Україні зараз спостерігається значна кількість залишків перед початком нового сезону: якщо минулого року їх було менше 7 млн тонн, то зараз вони перевищують 9 млн тонн, зазначив Марчук.

Таке накопичення пов'язане з атаками на портову інфраструктуру та проблемами з експортною логістикою. Це створює додатковий тиск на ціни на внутрішньому ринку, підвищує витрати на зберігання продукції та негативно впливає на елеваторні потужності, підсумував експерт.

Reuters повідомляло, що подальші атаки можуть скоротити місячний експорт зерна з України приблизно на третину.