На сьогоднішній день в Україні зареєстровано 183 лобісти, з яких 160 виконують свої обов'язки на даний момент. Важливо відзначити, що майже половина з цих лобістів складається з фізичних осіб (близько 49%), інша половина – це юридичні особи (50%), а приблизно 1% займають іноземні представництва.
Цю інформацію оприлюднило видання "Дзеркало тижня" на основі даних Реєстру прозорості.
Регулювання діяльності лобістів в Україні встановлено Законом "Про лобіювання", який був прийнятий наприкінці 2024 року, а повноцінно почав діяти з вересня 2025 року.
Як свідчить реєстр, найбільша кількість лобістських взаємодій відбувається у Верховній Раді – зафіксовано 146 контактів. За нею йдуть Міністерство економіки з 43 контактами, Державна служба з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (23), Бюро економічної безпеки (16), Міністерство фінансів (15), Міністерство охорони здоров'я (14) та Державна податкова служба (13).
Водночас з Кабінетом Міністрів зафіксовано лише 9 лобістських взаємодій.
Дослідження також вказує на те, що Європейська Бізнес Асоціація залишається найбільш активним гравцем у цій сфері, об'єднуючи понад 900 компаній, як українських, так і міжнародних, які працюють на українському ринку. Вона задекларувала 102 питання, що були предметом лобіювання, а також 53 конкретні взаємодії.
За кількістю питань, що просувалися через механізм лобіювання, після ЄБА займають провідні позиції "Український фуд-ритейл альянс", "Спілка українських підприємців" та "Об'єднання резидентів Дія Сіті" (по 11 питань). Наступні в черзі – ТОВ "Вигідна покупка" та "Українська зернова асоціація" (по 8), а також "Філіп Морріс Україна" та Асоціація "Європейсько-українське енергетичне агентство" (по 5). Ощадбанк і "Адер Хабер Гавермент Аффейрс" також задекларували по 3 питання.
Щодо активності, асоціація "Укртютюн" та тютюнова компанія "В.А.Т. – Прилуки" мають найвищу кількість лобістських контактів (по 29), за ними слідують "Джей Ті Інтернешнл Компані Україна" (24), "АрселорМіттал Кривий Ріг" (22), "Філіп Морріс Україна" (20) та інші.
Дослідження також сфокусувалося на сферах, що викликають найбільший інтерес у лобістів: фінансова, банківська, податкова та митна політика – у цих сегментах зафіксовано 93 взаємодії. Інші популярні напрямки включають економічний розвиток (38), екологію (37), енергетику (34), охорону здоров'я (23) та аграрну політику (20).
З даних реєстру видно, що 40% усіх укладених договорів лобіювання не перевищують 100 тисяч гривень, 30% варіюються від 100 тисяч до 1 мільйона гривень, і ще 30% – від 1 до 10 мільйонів гривень.
Згідно з матеріалом, Україна обрала модель регулювання лобістської діяльності, яка максимально відповідає європейським стандартам. За умовами закону, тільки ті особи та організації, що включені до Реєстру прозорості, можуть офіційно взаємодіяти з урядовими структурами щодо законодавчих актів.
Реєстр прозорості адмініструється Національним агентством з питань запобігання корупції (НАЗК).
