Україна впроваджує нові митні правила відповідно до стандартів Європейського Союзу. Кабінет міністрів затвердив проєкт нового Митного кодексу, який є частиною гармонізації українського законодавства з Митним кодексом ЄС та одним із основних зобов'язань у рамках процесу вступу до ЄС.

Про це повідомила прем'єр-міністерка Юлія Свириденко.

Документ передбачає адаптацію єдиних правил, які діють в ЄС, для українських митних процедур, декларування товарів, авторизацій, митних гарантій та механізмів звільнення від сплати мита. Уряд сподівається, що це сприятиме спрощенню торгівлі з країнами Європейського Союзу та зробить митні процедури більш зрозумілими для бізнесу.

Новий кодекс також покликаний полегшити інтеграцію українських компаній на європейському ринку та пришвидшити логістичні процеси. При цьому уряд гарантує, що перехід буде без резких змін – існуючі авторизації залишаться чинними, а система "єдиного вікна" продовжить працювати в звичайному режимі.

Ухвалення нового Митного кодексу є частиною виконання Україною своїх зобов'язань щодо переговорів про членство в ЄС та адаптації економічного законодавства до європейських стандартів.

Структура проєкту нового Митного кодексу та зміни

Структура проєкту відображає логіку європейського митного законодавства. Розділи I–IX відповідають структурі Митного кодексу ЄС на рівні розділів і глав. Розділи X–XI імплементують положення окремих регламентів ЄС. Розділи XII–XV містять положення національного рівня, а розділи XVI–XVII описують перехідні положення, необхідні для функціонування системи до моменту вступу Україні в ЄС.

Основні нововведення порівняно з чинним законодавством передбачають повний перехід на термінологію митного законодавства ЄС, впровадження системи авторизацій і митних процедур, а також європейський підхід до прийняття рішень, декларування, митного боргу, гарантій і звільнень від сплати мита.

Для забезпечення безперервності бізнес-процесів новий Митний кодекс також зазначає, що безстрокові авторизації залишаються дійсними, а строкові – діють до завершення терміну їх дії або до завершення відповідних операцій.

Ці зміни сприятимуть українському бізнесу, який веде зовнішньоекономічну діяльність, адаптуватися до нових правил, оптимізувати логістичні та виробничі процеси, а також підвищити свою конкурентоспроможність.

Нагадаємо, що вчора обговорювалися питання гармонізації українського законодавства з нормами Європейського Союзу, що є одним з основних пріоритетів на шляху України до членства в ЄС.