Група "Метінвест" до початку повномасштабного вторгнення була одним із найзначніших приватних інвесторів в Україні й продовжує інвестувати сотні мільйонів доларів у розвиток свого бізнесу. Однак реалізації нових проєктів все більше перешкоджають не лише воєнні ризики, а й посилення торговельних обмежень з боку Європейського Союзу, а також обмежений доступ до фінансування.
Як повідомляє керівник офісу генерального директора групи "Метінвест" Олександр Водовіз під час форуму Forbes Money 2026 у Києві, до 2022 року компанія щорічно інвестувала близько $1 млрд у розвиток виробничих активів. Після втрати значної частини підприємств внаслідок війни обсяги інвестицій знизилися, але залишаються досить вагомими.
«Зараз ця сума значно менша, оскільки ми втратили половину бізнесу. В середньому інвестуємо близько $250-280 млн на рік – як у проєкти підтримки, так і в стратегічні ініціативи», – зазначив Водовіз.
Сьогодні основними напрямами інвестицій компанії є збереження виробничих потужностей, забезпечення стабільної роботи підприємств та розвиток власних енергетичних засобів. У зв'язку з постійними атаками на енергосистему та ризиками відключення, "Метінвест" активно розвиває резервні джерела енергії. Компанія вже встановила газопоршневі електростанції загальною потужністю 29 МВт і планує будівництво сонячних електростанцій потужністю 37 МВт.
Одночасно компанія реалізує масштабні міжнародні проєкти. Ключовим пріоритетом інвестицій "Метінвесту" за кордоном залишається будівництво заводу з виробництва зеленої сталі в Італії. Цей проєкт покликаний не лише зміцнити позиції компанії на європейському ринку, а й забезпечити додаткове завантаження українських гірничо-збагачувальних комбінатів у Кривому Розі, які наразі працюють приблизно на половину своїх потужностей. Для цього "Метінвест" планує виробляти в Україні гарячебрикетоване залізо (HBI) з низьким рівнем викидів CO₂ та поставляти його на майбутнє італійське підприємство.
Компанія також сподівається посилити інтеграцію своїх європейських активів після придбання трубного заводу в Румунії, який планується забезпечувати гарячекатаним прокатом із "Запоріжсталі".
Проте серед основних перешкод для нових інвестицій "Метінвест" зазначає ситуацію на європейському ринку сталі. За словами Водовіза, введення нових захисних механізмів, квот та вуглецевого мита CBAM впливають на інвестиційні плани навіть сильніше, ніж сама війна. «Сьогодні всі прагнуть потрапити на європейський ринок. Але Європа захищається: вводить квоти і застосовує CBAM. Ці чинники впливають на наші інвестиційні плани більше, ніж віна», – наголосив він.
Ще однією серйозною перешкодою залишається відсутність доступного фінансування: через війну українські компанії практично відрізані від ресурсів великих міжнародних банків та інституційних інвесторів. Серед інших проблем бізнес також вказує на обмеження державних банків, складні комплаєнс-процедури та брак ефективних механізмів страхування воєнних ризиків.
В "Метінвесті" вважають, що для залучення великих інвестицій держава повинна створити сприятливі умови для кредитування промислових та енергетичних проєктів, розширити можливості державних банків і запровадити механізми гарантування та страхування ризиків, пов'язаних із війною. «Великі інвестиції залежать від доступу до інституційних інвесторів. Вони прийдуть в Україну тільки тоді, коли буде застрахована хоча б частина воєнних ризиків», – підсумував Олександр Водовіз.
Нагадаємо, що "Метінвест" є одним із найбільших інвесторів в українську економіку: з 24 лютого 2022 року компанія вклала понад 28 млрд гривень. Крім того, вона була визнана найкращим роботодавцем для ветеранів та студентів-інженерів, адже на компанію припадає майже третина ветеранів, які повернулися до роботи в підприємствах великого бізнесу.
