Міністерство відновлення, інфраструктури та транспорту України планує внести нововведення в правила формування цін у сфері будівництва з використанням бюджетних коштів. Основна мета цих змін — вдосконалити процес аналізу цін, зменшити бюрократичні перепони для замовників і зберегти контроль за раціональним використанням державних фінансів.
Таку інформацію оприлюднило Міністерство відновлення, інфраструктури та транспорту України.
Заступниця міністра Наталія Козловська підкреслила, що реформа ціноутворення у будівництві є критично важливою для загального процесу відновлення країни. "Наше основне завдання — забезпечити максимальну прозорість у використанні державних ресурсів і водночас пришвидшити реалізацію важливих для країни проектів," — зазначила вона.
За її словами, реформаторські заходи покликані створити прості та зрозумілі цифрові інструменти для аналізу цін, захистити замовників від суб'єктивних зауважень з боку контролюючих органів, а також надати бізнесу прозорі умови для роботи.
Однією з найбільш значущих ініціатив є встановлення порогу у 1,5 млн грн. Будівельні проекти, вартість яких перевищує цю суму, підлягатимуть аналізу відповідно до постанови №1512. Для менш дорогих проектів замовники матимуть можливість самостійно обирати порядок аналізу цін, що відображено у їхніх внутрішніх документах.
Очікується, що ці зміни допоможуть запобігти зайвій бюрократії, особливо в контексті невеликих проектів, таких як школи, лікарні та інші соціальні об'єкти.
Додатково пропонується спростити процес підготовки звітів, використовуючи диференційований підхід до витрат по позиціях кошторису в залежності від їхнього впливу на загальну вартість будівництва. Згідно з новими умовами:
- матеріали, що формують 60% вартості, підлягатимуть повному аналізу;
- ресурси, які складають 35% вартості, підлягатимуть спрощеному аналізу;
- малоцінні матеріали матимуть зменшені вимоги до підтвердження їхніх цінових джерел.
Експерти вважають, що ці зміни здатні скоротити час на підготовку звітів до 80%.
Запровадження нових правил також включатиме врегулювання взаємодії з постачальниками, до того ж граничний термін відповіді на запит цін встановлюється на рівні п’яти робочих днів.
Якщо відповідь на запит не буде надана, факт направлення запиту фіксуватиметься в Єдиній державній електронній системі, що вважатиметься достатнім підтвердженням відсутності конкурентних пропозицій.
Офіційні прайс-листи постачальників і дані з бази цін у системі планують прирівняти до комерційних пропозицій.
Зміни проекту дозволять чітко поділити відповідальність учасників процесу. Наприклад, за точність інформації про статус постачальників відповідатиме особа, котра подає цінову пропозицію. Замовники та кошторисники не будуть зобов’язані додатково перевіряти ці дані.
Для виробників будівельних матеріалів також пропонують уточнити, що дані про ціни у базі даних мають консультативний характер і не створюють зобов'язань щодо продажу продукції за опублікованими цінами.
Крім цього, з метою заохочення активнішого наповнення бази даних передбачено безкоштовне внесення інформації до системи через API.
Зміни також міститимуть уточнення стосовно функцій замовника та підрядника на різних етапах будівництва. Перехідні положення повинні запобігти зупинці вже розпочатих робіт внаслідок нових вимог до електронних звітів.
Нагадаємо, у червні Міністерство розвитку затвердило наказ, який адаптує кошторисні норми до попередніх урядових рішень. Цей наказ має на меті внести зміни №6 до "Настанови з визначення вартості будівництва" для проектів, що фінансуються кредитами під державні гарантії.
