Атаки українських сил на російські нафтопереробні потужності призвели до знищення понад 30% фактичних і приблизно 45% номінальних потужностей у цій галузі. Значні пошкодження на великих НПЗ залишатимуться протягом тижнів і навіть місяців, що стало причиною серйозної паливної кризи в Росії, яка не спостерігалася з часів розпаду СРСР.
Спеціалізоване видання Financial Times повідомляє про ці події, звертаючи увагу на дані, отримані з аналізу нафтопереробних заводів, супутникових знімків та термографічних карт.
Згідно з оцінками FT, удари все частіше націлюються не лише на резервуари для зберігання пального, але й на критично важливе технологічне обладнання, яке може спричинити тривалі обмеження в роботі заводів.
Одним з найбільш уражених став нафтопереробний завод у Туапсе, де, за оцінками FT, внаслідок двох атак наприкінці квітня було знищено понад десять великих і середніх резервуарів загальною місткістю близько 80 тисяч кубометрів, а також пошкоджено частину технологічного обладнання.
Експерт Центру Карнегі Росія Євразія, Сергій Вакуленко, висловив думку, що хоча пошкодження окремого технологічного обладнання не завжди призводять до повної зупинки НПЗ, вони суттєво знижують якість та обсяг виробленої продукції.
Критично важливими є пошкодження обладнання на початкових етапах переробки нафти. Як зазначає аналітик Ісаак Леві, виведення таких установок з ладу істотно обмежує їх роботу, навіть якщо інші системи залишаються функціональними.
Російська брокерська компанія "Фінам" оцінює, що ремонт пошкоджених потужностей займе кілька місяців. За інформацією Kpler, повернення до роботи складного технологічного обладнання зазвичай займає більше часу, ніж ремонт резервуарів.
Дослідження FT десяти найбільших російських НПЗ, серед яких Омськ, Москва та Туапсе, виявило, що пошкодження на багатьох об’єктах залишаються помітними через тижні, а то й місяці після атак.
Дослідники з Римського університету Сапієнца зафіксували тривале зниження активності навколо атакованих НПЗ. Наприклад, після першого удару нічне теплове випромінювання в радіусі 1 км зменшувалося в середньому на 30%, а на відстані 5 км — до 18%. В деяких випадках цей ефект зберігався більше 13 місяців.
На НПЗ у Кстово, Нижньогородської області, який зазнав атак 18 і 20 травня, частина обладнання станом на 18 липня, відповідно до даних термографічних знімків Constellr, досі демонструвала ознаки невикористання.
За інформацією FT, в деяких випадках Росії вдалося відновити частину переробних потужностей, зокрема в Омську, але значна частина залишається недоступною.
Аналітики S&P Global Energy зауважують, що це ускладнює забезпечення внутрішнього ринку пальним. Паливна криза вже призвела до обмеження продажів у багатьох регіонах та черг на автозаправних станціях.
Сизранський НПЗ "Роснефти" у Самарській області з 12 липня не працює після атаки українських безпілотників.
