Більше 40 тисяч км² українських територій, які раніше вважалися потенційно небезпечними через наявність вибухонебезпечних предметів, вже повернуто у використання для фермерів та місцевих громад. Проте, постійні російські обстріли призводять до збільшення площі небезпечних територій. Як зазначає заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Ігор Безкаравайний у статті на LIGA.net, майже чверть територій України, які постраждали внаслідок бойових дій, досі залишаються потенційно небезпечними через міни та нерозірвані боєприпаси. Це близько 133 тисяч км² — площа, яка перевищує територію Греції. Незважаючи на активне гуманітарне розмінування, проблема залишається серйозною через постійні бойові дії та нові обстріли. З початку повномасштабного вторгнення Україні вдалося повернути у використання понад 40 тисяч км² територій, але частина очищених земель може повторно забруднюватися вибухонебезпечними предметами. Основні наслідки мінного забруднення включають: - мільйони гектарів сільськогосподарських земель залишаються непридатними для обробітку; - люди не можуть безпечно повернутися у деокуповані громади; - затримується економічне відновлення регіонів; - збільшуються ризики для цивільного населення та критичної інфраструктури. Експерти вважають, що очищення територій України від мін та боєприпасів до 2035 року може обійтися в понад 27 мільярдів доларів. Сучасні виклики для гуманітарного розмінування викликані новими технологіями, такими як широке використання дронів. Це призводить до збільшення важкодоступних і хаотично забруднених територій, ускладнення прогнозування небезпечних зон і збільшення ризиків для саперів. Виникає також нова загроза від використання FPV-дронів з оптоволокном, яке хоч і є без вибуховим, але створює екологічні ризики та ускладнює обстеження територій. В Україні адаптують міжнародні протимінні стандарти до нових реалій війни, розробляючи власні технічні підходи до гуманітарного розмінування. Для визначення пріоритетності розмінування тестується цифрова платформа GRIT (Ground Rehabilitation through Innovation Technologies), створена Мінекономіки спільно з ПРООН. Ця система аналізує понад 30 джерел даних, включаючи супутникові знімки, кадастрові карти та демографічну статистику, щоб автоматично визначити території, які потрібно розміновувати в першу чергу. GRIT оцінює ділянки за кількома критеріями, такими як безпека, економічна та соціальна важливість. Платформа вже допомогла сформувати план гуманітарного розмінування на 2026 рік і визначити сотні ділянок для першочергового очищення. Нагадаємо, Центр гуманітарного розмінування нещодавно оголосив про аукціон земель сільськогосподарського призначення, що належать приватним особам. Перші торги вже стартували для ділянок в Ізюмському районі Харківської області.