Комітет з питань економічного розвитку порекомендував Верховній Раді ухвалити в цілому законопроєкт № 11520 “Про публічні закупівлі”.

Цю інформацію наводить пресслужба Мінекономіки.

Законопроєкт має на меті повністю оновити систему державних тендерів, адаптувавши її до європейських стандартів та створивши нові можливості для українських підприємців.

Основні зміни для українського бізнесу

Законопроєкт №11520 значно розширює можливості участі українських компаній, особливо малих і середніх підприємств (МСП), у закупівлях і усуває застарілу бюрократію.

Зміна механізму поділу предмета закупівлі на лоти

Закон чітко регулює механізм розподілу великих закупівель на лоти, що завадить великим гравцям отримувати всі замовлення та відкриє можливість для невеликих регіональних компаній брати участь у масштабних тендерах.

Можливість пропонувати альтернативні рішення

Вперше бізнес зможе подавати свої варіанти рішень (за умови, що це передбачено замовником). Якщо у вас є технологічно краща або вигідніша альтернатива, ви зможете запропонувати її на тендері.

Гнучкі інструменти для тривалої співпраці

Оновлені правила використання рамкових угод та динамічних систем закупівель дозволять компаніям заздалегідь планувати свою діяльність, постачаючи стандартизовані товари без постійного збирання документів з нуля.

Урегулювання субпідряду

Взаємовідносини з субпідрядниками та співвиконавцями тепер чітко регулюються на законодавчому рівні, що забезпечує безпеку та юридичний захист для всіх учасників великих проєктів.

Наближення до стандартів ЄС

Законопроєкт спрямований на імплементацію Директиви 2014/24/EU. Публічні закупівлі є частиною базового кластера переговорів щодо вступу України до Європейського Союзу.

На кону $3,4 мільярда від Світового банку

Ухвалення законопроєкту №11520 є однією з ключових умов для отримання Україною 3,4 мільярдів доларів США в рамках Програми політики розвитку (DPO).

Ці кошти надійдуть безпосередньо до загального фонду державного бюджету. Вони будуть використані для покриття першочергових соціальних і гуманітарних витрат, що дозволить підтримувати стабільність української економіки, поки бізнес адаптується до нових європейських стандартів.