Неприємна ситуація на молочному ринку, підвищення витрат та падіння світових цін на вершкове масло змушує українських фермерів зменшувати чисельність корів. Протягом року поголів'я великої рогатої худоби (ВРХ) в Україні скоротилося на 18%, а аграрії все частіше відправляють свою худобу на забій або продають за кордон.

Цю інформацію повідомила Асоціація виробників молока.

Скорочення поголів'я корів в Україні

За даними Держстату, на 1 травня 2026 року в Україні налічувалося 1,78 млн голів ВРХ, з яких 944,5 тис. – корови. В порівнянні з квітнем загальна чисельність ВРХ зросла на 1%, тоді як кількість корів зменшилася на 0,4%. Проте у річному вимірі ситуація залишається критичною: Україна втратила 395 тис. голів ВРХ та 209 тис. корів, що представляє падіння на 18%.

На сьогодні 53% поголів'я утримується на промислових підприємствах, а 47% – в домашніх господарствах.

У промисловому секторі на початку травня налічувалося 946,7 тис. голів ВРХ, що на 0,3% менше, ніж у попередньому місяці. Кількість корів зменшилася до 392,3 тис. голів. Водночас, у річному вимірі підприємства показують позитивну динаміку: поголів'я ВРХ зросло на 3%, разом з чисельністю корів.

У домашніх господарствах ситуація значно складніша. Тут утримується 838,1 тис. голів ВРХ, з яких 552,2 тис. – корови. Протягом року аграрії зменшили поголів'я худоби на третину, а кількість корів – майже на 28%.

Зростання поголів'я корів на сільськогосподарських підприємствах зафіксовано в 11 областях України. Найбільший приріст спостерігається у Рівненській (+25%), Львівській (+20%) та Харківській (+16%) областях. Позитивна динаміка спостерігається також у Тернопільській, Хмельницькій, Житомирській, Чернігівській, Миколаївській, Київській, Черкаській та Вінницькій областях.

Скорочення поголів'я у східних та південних регіонах пов'язане з наслідками російської агресії. Деякі господарства були змушені перенести свої ферми до центральних і західних областей країни. Окрім того, фермери переглядають плани щодо розширення виробництва через погіршення ринкової ситуації.

Додатковий тиск на галузь спричиняє подорожчання добрив, пального та логістичних послуг. Зростання цін на нафту та газ, а також перебої з постачанням аміаку з регіону Перської затоки через війну в Ірані і блокаду Ормузької протоки також вплинули на собівартість виробництва.

Попит на молоко-сировину зменшується через низькі продажі молочної продукції на внутрішньому ринку та падіння світових цін на вершкове масло – один із ключових експортних товарів української молочної галузі. В той же час високі ціни на яловичину на світовому ринку змушують аграріїв активніше відправляти худобу на забій або продавати тварин за кордон.

Згідно з даними Держстату, обсяги забою ВРХ на підприємствах у січні–квітні 2026 року зросли на 10% в порівнянні з аналогічним періодом минулого року та сягнули 47,37 тис. тонн. Експорт живої худоби за цей час зріс на 2,4%.

Окремою проблемою для галузі залишається модернізація молочних ферм. В Україні працює 1375 молочних господарств, з яких близько 60% потребують реконструкції для відповідності європейським стандартам утримання тварин. Експерти оцінюють необхідний обсяг інвестицій у модернізацію в 219 млн євро.

Найбільша кількість ВРХ сконцентрована в Полтавській, Вінницькій, Хмельницькій, Одеській та Чернігівській областях.

Нагадаємо, що в першій половині квітня обсяги експорту впали на 9,1% у порівнянні з березнем. Загальна вартість зовнішньої торгівлі в цьому сегменті за вказаний період становила $23,2 млн, що на 6,1% менше, ніж у березні поточного року.