Зниження ставки ПДВ на важливі продукти до 5%, нові механізми допомоги для внутрішньо переміщених осіб, податкові пільги для бізнесу та особливі форми фінансування безпеки територій, що знаходяться в зоні конфлікту, стануть частиною законодавчого пакету, який Асоціація міст і громад, що перебувають поблизу лінії фронту, готує для нового складу Кабінету Міністрів та Верховної Ради.

Цю інформацію озвучив голова асоціації, міський голова Харкова Ігор Терехов, під час засідання правління.

За словами Терехова, після змін у складі уряду, організація активізувала розробку узгоджених пропозицій від більш ніж 300 громад, які покликані стати основою для державної політики щодо підтримки прифронтових територій.

Терехов підкреслив, що пакет ініціатив включатиме три ключові напрямки: підтримка громад на межі конфлікту, нова державна політика для внутрішньо переміщених осіб, та формування об'єднаної позиції громад щодо підготовки державного бюджету на 2027 рік і Бюджетної декларації на 2028–2029 роки.

Податкові пільги для підприємств

Обговорюючи підтримку прифронтових населених пунктів, голова асоціації акцентував увагу на важливості створення економічних стимулів для підприємств, які продовжують працювати в умовах загрози з боку війни.

Одна з можливих рішень - впровадження зниженої ставки податку на прибуток для компаній, що функціонують в зонах з активними бойовими діями, за умови, що вони сплачують не менше 90% місцевих податків до бюджету громади.

Терехов також запропонував розширити державні гарантії за кредитами, підвищивши максимально можливий річний дохід підприємств-учасників програми з 50 млн до 100 млн грн.

Окрім того, він повідомив, що вже підготовлено законопроєкт, який має на меті підтримку працівників, що забезпечують життєдіяльність прифронтових громад, передбачаючи додаткові соціальні гарантії, фінансову допомогу та страхування.

Нова політика щодо внутрішньо переміщених осіб

Окрема частина ініціатив стосується внутрішньо переміщених осіб. На думку Терехова, державна політика повинна фокусуватися не лише на наданні статусу переселенця, але й на інтеграції людей у нові громади.

«Люди не повинні роками залишатися в середині між "вже не вдома" і "ще не вдома". Державна політика щодо внутрішньо переміщених осіб має бути спрямована на їхнє якнайшвидше повернення до нормального життя», – підкреслив він.

Серед запропонованих заходів – створення єдиної системи підтримки ВПО, підвищення допомоги переселенцям до 4,5 тис. грн протягом перших шести місяців після переміщення, незалежно від доходу, а також розробка окремого механізму вступу до вищих навчальних закладів у прифронтових містах для молоді, яка не змогла скласти національний мультипредметний тест.

Терехов зазначив, що важливим елементом підтримки є забезпечення житлом. Держава повинна розвивати механізми довгострокової оренди, соціального житла, доступної іпотеки та компенсації за житло, що було втрачене на окупованих територіях.

ПДВ, пенсії та фінансування безпеки

Окремий блок ініціатив присвячений бюджетній політиці. Терехов заявив, що боротьба з бідністю повинна бути одним з головних пріоритетів держави нарівні з фінансуванням оборонних сил.

Зокрема, він пропонує знизити ПДВ на продукцію першої необхідності – продукти, ліки та дитячі товари – за прикладом практик деяких європейських країн. Також він виступив за підвищення мінімальної зарплати до 10 тис. грн та мінімальної пенсії до 6 тис. грн з 1 січня 2027 року.

Терехов також закликав переглянути підходи до фінансування безпекових витрат громад. «Ситуація з безпекою повинна стати одним з основних критеріїв розподілу бюджетних коштів. Для громад в зонах активних бойових дій слід скасувати вимоги щодо співфінансування проектів, а для територій з потенційними конфліктами – зменшити цю вимогу до 5%», – зазначив він.

Завершуючи засідання, Терехов закликав членів правління внести свої пропозиції до єдиного пакета ініціатив. Він наголосив, що документ буде особисто представлено в Кабінеті Міністрів, Верховній Раді та відповідних парламентських комітетах.

Раніше він також говорив про важливість відновлення економіки, енергетичної стійкості, розвитку інфраструктури та створення умов для повернення людей після війни в контексті євроінтеграції.