Протягом перших двох тижнів червня Україна імпортувала 54 тисячі тонн бензину, що пов'язано зі зростанням попиту на паливо на заправках. Однак, українські імпортери високооктанового пального зіткнулися зі зменшенням поставок з Литви і Молдови, що вплинуло на ринок.
Цю інформацію опублікувало видання Еnkorr.
В цілому, споживання бензину в Україні в червні оцінюється приблизно у 200 тисяч тонн. Внаслідок руйнування Кременчуцького НПЗ, ринок повністю залежить від імпортних поставок.
На фоні цього, варто зазначити, що з кінця травня компанія Orlen Lietuva розпочала обмеження на постачання автомобільних партій пального. Ринок пов'язує це з ремонтними роботами на польському заводі Orlen у Плоцьку, які стартували на початку червня. Один із імпортерів зазначив: "Литва надає або дуже обмежені обсяги, або зовсім нічого". Наразі концерн Orlen переважно здійснює відвантаження залізничним транспортом, в той час як бензин Мажейкяйського НПЗ постачається з пунктів Моцкава та Журавиця.
Також на південному маршруті спостерігаються проблеми з постачаннями через Молдову. На середину червня місцеві постачальники пропонували лише бензин марки E0, в той час як попит на E10 зменшується на фоні переходу на нові стандарти пального. "Джурджулешти очікують підтвердження щодо обсягів E10 від OMV Petrom та Rompetrol, однак конкретної інформації поки немає", — повідомив український трейдер, що працює в цьому сегменті. Румунські виробники з червня почали відвантажувати бензин E10 водним та залізничним способом.
Трейдери вважають, що ситуація на ринку не є критичною. Незважаючи на зростання запитів на закупівлю, дефіциту пального наразі немає. Представник однієї з мереж АЗС зазначив: "Головне — дотягнути до липня, адже обсяги поставок повинні покращитися". Сподіваються, що ремонт на Плоцькому НПЗ буде завершено на початку липня, що сприятиме зростанню пропозиції пального та обсягам продажів на внутрішньому ринку України.
Нагадаємо, що в травні імпорт пального збільшився майже на 30% у порівнянні з попереднім місяцем — до 90,3 тисячі тонн. Це зростання стало можливим завдяки великим роздрібним мережам, а основними країнами-постачальниками виступили Литва, Румунія та Німеччина.
