У липневий період 2023 року в Російській Федерації зафіксовано падіння бажання населення економити, що стало наслідком літнього зростання інфляції та паливних проблем. Частка людей, які віддають перевагу зберігати кошти замість здійснення покупок, зменшилася на 6,5 процентних пунктів, досягнувши рівня 47,9%.

Цю інформацію наводять матеріали The Moscow Times.

Згідно з оцінками Центрального банку Росії, яке замовило відповідний аналіз у фонді "Общественное мнение", подібний показник рідко опускається нижче 50%, а нинішнє значення стало найнижчим з березня 2015 року.

Песимізм та зниження доходів

Зміна у споживчій поведінці супроводжується погіршенням оцінок фінансового стану та зниженням використання традиційних схем накопичення:

• Відношення до умов для збереження коштів: 34% респондентів вважають, що зараз не найкращий час для накопичень, в той час як лише 26% вважають умовипозитивними. Обидва ці показники є найгіршими за останні два з половиною роки.
• Брак фінансової подушки: 56% опитаних не мають абсолютно ніяких заощаджень на випадок втрати основного доходу. Тільки 41% респондентів підтвердили наявність певних резервів.
• Скорочення реальних накопичень: за даними Центру розвитку ВШЕ, в першій чверті цього року реальні накоплення росіян зменшилися на 32,1%. Медіанний рівень наявного доходу склав близько 27,5 тисяч рублів.
• Загострення споживчих настроїв: частка населення, яка вважає за краще витрачати гроші, зросла на 4,1 пункту до 32,7%. При цьому індекс споживчих настроїв впав на 8,3 до 89,5%, а індекс очікувань зменшився на 11,4 до 92,2%, зайнявши песимістичну зону. Ці показники є найгіршими з березня 2022 року.

Голова Центрального банку Росії, Ельвіра Набіулліна, підтвердила уповільнення темпів зростання депозитів та їх зміни структури: кошти населення дедалі частіше вкладаються в накопичувальні рахунки, ринок нерухомості та фондовий ринок, в той час як строкові вклади втрачають популярність.

Нагадаємо, раніше повідомлялося про те, що російські бізнесмени змушені були залишити країну через тиск з боку Путіна. Основними причинами втечі капіталу стали побоювання щодо стабільності російської економіки, дефіцит у державному бюджеті та загроза примусової конфіскації приватного майна.