Уряд Російської Федерації активно шукає нові логістичні шляхи для експорту зерна у зв'язку з блокуванням важливих портових об'єктів у Чорному та Азовському морях. Серед можливих варіантів розглядається переведення транспортування сільськогосподарської продукції через Північний морський шлях.
Про це повідомляє видання The Moscow Times.
Сьогодні в Росії фактично призупинено понад 95% експортних можливостей агропродукції в даному регіоні. В середині серпня безпілотники завдали ударів, внаслідок чого було зупинено роботу терміналів, які здійснювали відвантаження приблизно 25 млн тонн зерна щорічно.
З липня не функціонує зерновий термінал у Тамані, а також судноплавство Керченською протокою було заблоковано. Лише порт Туапсе продовжує свою роботу, хоча його потужності достатні лише для обробки приблизно 250 тисяч тонн на місяць.
Згідно з даними аналітичної компанії "Совекон", експорт російської пшениці у серпні досяг найнижчого рівня за 16 років, склавши всього 1,9 млн тонн. Це в 2,3 раза менше, ніж у серпні 2025 року, і в 2,6 раза нижче середнього п'ятирічного показника, при цьому більшість поставок було завершено в першій половині місяця.
Ринкові аналітики, в тому числі представники Російського зернового союзу, вважають необхідність переорієнтації на Північний морський шлях або Балтику маловірогідною через обмежений обсяг альтернативних терміналів. Наприклад, Висоцький термінал неподалік Петербурга може обробити лише до 3 млн тонн на рік.
Перевантаження внутрішнього ринку вже призвело до зниження цін на зерно та браку обігових коштів у місцевих фермерів на фоні наближення осінньої посівної кампанії.
За словами Аркадія Злочевського, голови Російського зернового союзу: "Врожай практично не має куди дівати. Надмірна пропозиція обвалила внутрішні ціни на зерно, а закупівлі фактично зупинилися. Це ставить під загрозу осінню посівну, адже аграріям терміново потрібні ресурси, а грошей немає".
Отже, блокування портів завдає відчутного удару по російському зернопroduktу, а зупинка ключових терміналів вже призвела до перенасичення зерном на внутрішньому ринку та великих збитків для аграріїв.
