Перехід від ізольованих ініціатив до системних рішень у сферах фінансових та державних послуг, адаптації інфраструктури, безперешкодного спілкування та залучення ветеранів є критично важливим для розвитку суспільства на всіх рівнях — державному, громадському та бізнесовому.

Ці теми стали предметом обговорення на третьому щорічному форумі "Моя безбар’єрність. Вивчені уроки", організованому Ощадбанком за сприяння Visa в рамках ініціативи першої леді України Олени Зеленської "Без бар’єрів". У заході взяли участь понад 400 представників з державних органів, бізнесу, ветеранських організацій і громадських структур.

Учасники форуму акцентували увагу на доступності послуг та інфраструктури, а також на важливості безбар’єрної комунікації та масштабування ефективних практик.

Однією з важливих тем стало значення коректної мови та спілкування для формування безбар’єрного середовища. Олена Зеленська в своєму відеозверненні наголосила на тому, що принцип безбар’єрності має зосереджуватись на людях. "Змінивши слова, ми робимо акцент на людях, а не на їхніх недоліках", — підкреслила вона.

Фінансова інклюзія та доступність

Національний банк запускає стратегію розвитку фінансової інклюзії, що має інтегрувати вже відомі рішення в загальну політику з чітко визначеними цілями та механізмами моніторингу. Це зазначив голова НБУ Андрій Пишний.

Він підкреслив, що одним із пріоритетів є формування єдиних правил для фінансового сектору, а кращі практики повинні стати стандартами.

"Ми прагнемо, щоб фінансова система була доступною для всіх, незалежно від обставин", — наголосив Пишний.

З іншого боку, безбар’єрна комунікація має важливе значення для взаємодії з людьми всіх вікових категорій та з різними потребами, додала радниця президента України з питань безбар’єрності Тетяна Ломакіна.

Вона наголосила на важливості навчання безбар’єрній мові, що сприяє створенню міцних особистих та професійних зв'язків.

Обговорювались також питання практичного застосування принципів безбар’єрності представниками державних структур, серед яких заступниця керівника Офісу президента Олена Ковальська та інші посадовці.

Зокрема, Козловська зазначила, що для реальної безбар’єрності потрібно не лише створення фізичного доступу, а й підготовка спеціалістів, котрі проектують ці рішення.

"Якщо людина не може скористатися послугою, то такої послуги не існує", — підкреслила вона.

Внесок бізнесу і фінансового сектору

Форум також підняв питання ролі бізнесу в забезпеченні доступності фінансових послуг. Зокрема, йшлося про право кожної людини користуватись електронними платежами, незалежно від статусу або місця проживання.

Віцепрезидентка Visa в Україні Тетяна Чорна коментувала, що компанія активно підтримує проєкти, пов’язані з безбар’єрністю, спрямовані на те, щоб усі мали доступ до цифрової економіки.

За даними Ощадбанку, понад 750 відділень відповідають стандартам безбар’єрності, а також працює 44 інклюзивні відділення та 15 мобільних команд, а більше 650 банкоматів адаптовані для осіб з обмеженими можливостями.

Антон Тютюн також підкреслив, що безбар’єрність починається з людяного ставлення: "Важливо бачити перед собою не інвалідність, а людину". Це має підкріплюватись конкретними практичними рішеннями.

Ветерани та їх роль у суспільстві

Форум також звернув увагу на інтеграцію ветеранів у суспільне життя. Наприклад, презентували ескіз вистави Театру ветеранів, що є важливим кроком до включення ветеранів в культурну сферу.

Директор театру та військовослужбовець Олександр Лютий наголосив, що такі ініціативи дозволяють ветеранам відчути свою значимість через мистецтво.

Форум "Моя безбар’єрність. Вивчені уроки" відбувається втретє. Перший захід пройшов 24 квітня 2024 року, а наступний відбувся 14 серпня 2025 року. Мета форуму — обговорення реалізації безбар’єрних практик в Україні.