Рахункова палата України провела перший у своєму роді аудит, присвячений контролю податковими органами операцій між підприємствами, які мають спільні інтереси. У період з 2023 по I квартал 2026 року податківці донарахували 5,2 мільярда гривень у вигляді податків і штрафів. Проте фактичні надходження до державного бюджету склали лише 222,1 мільйона гривень, що становить всього 4,3% від загальної суми.

Про результати аудиту повідомила голова Рахункової палати Ольга Піщанська.

"Завдяки специфіці операцій між пов'язаними компаніями частина прибутку може переміщуватися з України до країн з нижчими податковими ставками. Це призводить до зменшення податкової бази в Україні та втрати потенційних надходжень до бюджету", — зазначила вона.

Висновки аудиту

Протягом 2022-2024 років платники податків задекларували близько 8 трильйонів гривень контрольованих операцій. Завдяки моніторингу з боку ДПС, платники самостійно задекларували на 21,9 мільярда гривень більше прибутку, водночас зменшивши задекларовані збитки на 9,6 мільярда гривень. Це сприяло збільшенню податкових зобов’язань на понад 2 мільярди гривень.

Однак результати перевірок не завжди трансформуються в реальні фінансові надходження. З усіх донарахованих 5,2 мільярда гривень податків і штрафів було сплачено лише 222,1 мільйон гривень.

В окремих випадках, за 92 перевірками дотримання принципу "витягнутої руки", було донараховано 4,5 мільярда гривень. Проте до бюджету з цієї суми надійшло лише 31,1 мільйона гривень, що складає 0,7%.

Рахункова палата вважає, що низький рівень сплати зумовлений низькою якістю доказової бази за деякими перевірками, процесуальними порушеннями та затяжними судами.

Аудитори рекомендують впровадження цифрових технологій у контроль за податковими операціями, вдосконалення методології, кращу ідентифікацію ризикових операцій та зміцнення доказової бази.

«При нинішньому тягарі на державний бюджет ефективність такого контролю має безпосереднє фіскальне значення. Це стосується збереження податкової бази в Україні та збільшення ресурсів для фінансування пріоритетних видатків, включаючи оборонні потреби», — підкреслила Піщанська.

Раніше виявлено невідповідностей на суму майже 350 мільярдів гривень під час аудиту закупівель озброєння та військової техніки за 2024-2025 роки, причому понад 90% контрактів укладалося без проведення конкурсних процедур.