Данило Гетманцев, голова парламентського комітету з фінансів, податкової та митної політики, у своєму коментарі спростував можливість підвищення податку на додану вартість (ПДВ) з 20% до 21%. Це твердження контрастує із заявами прем'єр-міністра Сергія Корецького, який висловлював думку, що таке підвищення може стати джерелом фінансування для страхування бізнесу від ризиків, пов'язаних з війною.

Гетманцев акцентував, що зміна податкових ставок не відбувається автоматично із затвердженням бюджету. Він вважає, що бюджет потрібно адаптувати до реалій економічної ситуації. У запланованому держбюджеті на 2027 рік передбачено 58,7 млрд грн на страхування бізнесу від воєнних ризиків, і Міністерство фінансів вказує на можливість підвищення ПДВ як одного з потенційних джерел цих коштів, хоча для цього потрібно окреме законодавче рішення.

Причини підвищення ПДВ

Прем'єр Корецький пояснив, що уряд прагне створити потужніший механізм для компенсації бізнесу за втрати через російські атаки. За його словами, Україна планує внести близько 1 мільярда доларів до відповідного фонду, з додатковим залученням 4 мільярдів від міжнародних партнерів.

У своєму виступі Гетманцев запевнив, що збільшення ПДВ на 1% з додатковими внесками з боку партнерів могло б забезпечити створення такого фонду. Цей фонд міг би покривати збитки до 10 мільйонів доларів за угодою, і, за словами Гетманцева, провести це рішення через Верховну Раду можливо лише за умови підтримки бізнесу. Однак підприємці, які отримували б вигоду з цього механізму, не підтримали таку ініціативу.

Чому бізнес не хоче підвищення

Бізнес розуміє необхідність страхування від воєнних ризиків, але запитує, звідки брати гроші. Ігор Гуменний, президент UBC Group, зазначив, що його компанія вже зазнала понад десяти влучань, і пропонує запровадити обов'язкове страхування зі ставками, що залежать від рівня ризику. Також він пропонує зменшити перевірки для компаній, що відновлюються, і ввести податкові пільги для постраждалих підприємств.

Гуменний підкреслює, що значна частина економіки залишається в тіні, тому новий податок вдарить перш за все по легальному бізнесу. Гетманцев також звернув увагу на потенціал додаткових доходів бюджету від детінізації, оцінюючи цю суму у понад 1 трильйон гривень до 2026 року.

Проти підвищення податків виступає також Спілка українських підприємців, що об'єднує понад 1300 підприємств. Вони пропонують включати документально підтверджені військові збитки як рахунок при розрахунках податку на прибуток та закликають боротися з ухиленням від сплати податків.

Відповідь Гетманцева

Гетманцев назвав деякі з альтернативних ініціатив, які обговорюють в соцмережах, малореалістичними. Він нагадав, що пільгове оподаткування потребує пояснень, звідки буде компенсовано втрати держави. Податки не покладаються на збитки, а допомога необхідна тим компаніям, які втратили прибуток через атаки.

Страхування від воєнних ризиків вже функціонує з 1 січня 2026 року, і уряд нещодавно розширив зону підвищеного ризику, включивши Київ і область. Максимальна компенсація на одну компанію підвищена до 5 млн грн на рік.

Ключове питання залишається відкрите: достатня кількість голосів у Верховній Раді для ухвалення законів про підвищення ПДВ. Уряд залишає цю опцію як можливе джерело фінансування нового фонду, хоча Гетманцев наполягає, що підвищення не відбудеться.

Вплив підвищення ПДВ на бізнес

Навіть якщо ПДВ буде підвищено до 21%, це не означатиме автоматичного зростання цін на 1%. Бізнес зобов'язаний буде сплачувати новий податок, але може вирішити, чи перенести додаткові витрати на споживачів, чи частково покрити їх за рахунок власної маржі. Це може призвести до підвищення цін для споживачів та тиску на бізнес.

Однак, якщо ПДВ не підвищуватиметься, проблема може залишитися невирішеною. Без нового фонду бізнес залишиться наодинці з ризиками через атаки. Це ставить під сумнів, хто врешті-решт покриватиме воєнні збитки: держава, міжнародні партнери, самі підприємці чи всі разом.

Внесок ПДВ у бюджет

Оподаткування ПДВ є одним з основних джерел державного доходу. У 2025 році до загального фонду бюджету надійшло 542,4 млрд грн з імпортних товарів та 306,5 млрд грн з товарів і послуг, вироблених в Україні, що в підсумку склало 849 млрд грн. Для контрасту, загальні доходи державного бюджету становили 2,66 трлн грн, тож ПДВ забезпечив близько 32% усіх надходжень.

Таким чином, навіть зміна ставки на один відсотковий пункт може значно вплинути на бюджет.