Для України вигідніше інвестувати в розвиток власної мережі підземних сховищ для зберігання пального, аніж вкладати кошти у будівництво зберігальних потужностей за кордоном.
Про це повідомляє Сергій Куюн, директор Консалтингової групи "А-95". Він підтримує ініціативу уряду про створення стратегічних запасів нафтопродуктів, але підкреслює, що в Україні існує проблема із зберіганням через руйнування наявних потужностей. Також зазначає, що нові наземні резервуари не будуть ефективними, адже їх чекає аналогічна доля, що й попередників.
Куюн вказує на важливість уваги з боку Кабінету Міністрів до зберігання запасів за кордоном, що дійсно є загальноприйнятою практикою, зокрема, в Європейських країнах. В українському законодавстві дозволяється зберігання до 50% мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів у сусідніх країнах і до 25% – у державах, що межують із ними. Однак, ситуація ускладнюється, оскільки країни ЄС також зобов'язані формувати свої стратегічні запаси, що стримує доступ до вільних резервуарів.
Куюн попереджає, що Україні можуть запропонувати не просто оренду існуючих потужностей, а інвестування в будівництво нових резервуарів за межами держави. Ці проєкти вимагатимуть тривалого терміна реалізації, отримання місцевих дозволів і ліцензій, а також суттєвих валютних розрахунків за межі України. Якщо фінансування здійснюється іноземним партнером, може виникнути потреба в гарантуванні завантаження нових сховищ на тривалий період.
Вирішення проблеми
Куюн також вказує на ще одну важливу проблему — можливість оперативної доставки стратегічних запасів в Україні в разі паливної кризи. "Навіть за умов створення резервів за кордоном, виникає питання: як швидко їх доставити у випадку надзвичайної ситуації?" — запитує експерт. Він зазначає, що фізична інфраструктура на кордонах може не витримати додаткової навантаженості.
Більш оптимальним рішенням, на думку Куюна, стане розвиток підземних сховищ у самій Україні. Це не тільки дозволить зберігати запаси у безпеці від зовнішніх загроз, а й сприятиме інвестиціям в українську інфраструктуру. Швидкість відвантаження пального під час кризи також значно збільшиться.
У вересні уряд України вже розширив можливості для інвестування в паливний сектор, дозволивши використовувати кредитні кошти для заглиблення резервуарів, розвитку насосних станцій і технологічних трубопроводів. Максимальна сума кредитування з державною підтримкою сягає 1 млрд грн на компанію, з мінімальною сумою у 100 млн грн, а для проєктів в зонах бойових дій — 30 млн грн. Держава також компенсує 5,5% річних від базової ставки наданого банку.
Куюн підкреслює, що важливими наступними кроками має бути спрощення процедури погодження проєктної документації для підземних сховищ, оскільки цей процес може займати до року. Деякі приватні компанії вже почали реалізацію подібних проєктів, проходячи необхідні етапи узгодження.
Експерт завершує свою думку невідкладною потребою будувати власні інфраструктурні рішення, стверджуючи: "Інвестиції в українські підземні сховища — це те, що нам потрібно, особливо за умов сучасного глобального середовища".
Нещодавно "Нафтогаз" і угорська компанія MOL досягли угоди про створення об'єктів для зберігання нафтопродуктів для України на території Угорщини. Проте угорський прем'єр Петер Мадяр висловив своє занепокоєння щодо цього проекту, відзначивши, що без згоди уряду співпраця між MOL та "Нафтогазом" є неприйнятною.
