В Україні змінюються правила, що стосуються обліку витрат на кредити та інші форми фінансування при оподаткуванні прибутку. Новий підхід буде застосовуватися до всіх платників податку незалежно від джерела фінансування, а основним критерієм стане 30% EBITDA або визначений фінансовий ліміт.
З посиланням на Міністерство фінансів України, це стало відомо.
6 жовтня Комітет Верховної Ради, що займається фінансовими, податковими та митними питаннями, рекомендував парламенту ухвалити у першому читанні законопроект №16036. Цей документ має на меті адаптацію українського законодавства до європейської Директиви ATAD, аби боротися з ухиленням від сплати податків.
Замість нинішніх обмежень щодо відсотків за конкретними борговими зобов'язаннями буде встановлено єдине правило обмеження витрат на запозичення, що охоплюватиме як відсотки, так і інші платежі, еквівалентні їм за економічною сутністю.
Важливо, що тепер не матиме значення, чи є кредитор компанією-резидентом або нерезидентом, чи є він пов'язаною чи непов'язаною особою.
Ліміт витрат на запозичення буде визначено як суму відсотків та еквівалентних їм витрат, причому він має бути не більше 30% EBITDA або вищого із двох параметрів – 30% EBITDA або грошового порогу. EBITDA вказує на прибуток компанії до врахування відсотків, податків і амортизаційних витрат.
Для бізнесу також запроваджено мінімальний грошовий поріг у розмірі 500 тисяч євро. Сума витрат, що перевищує цей поріг, залежатиме від обсягу кваліфікованих витрат і не перевищуватиме еквівалент 3 мільйонів євро.
Витрати на запозичення, які не були враховані через обмеження, можна буде переносити на наступні податкові періоди без термінових обмежень. Лише невикористана частина ліміту буде дозволена для перенесення протягом п'яти наступних податкових років.
Окремі винятки стосуються банків, страховиків та операторів довгострокових проектів в публічній інфраструктурі. Нові правила не передбачають впровадження окремих норм "тонкої капіталізації".
Ці зміни розпочнуть свою дію з 1 січня 2028 року, а до кінця 2027 року бізнес зможе працювати за чинними нормами Податкового кодексу.
Нагадуємо, що імплементація європейської директиви ATAD є частиною ширшого пакету, що передбачає угоди України з Міжнародним валютним фондом.
